ЯКІ ЗАСОБИ КОМІЧНОГО ВИКОРИСТАВ МОЛЬЄР

Відповідь | Нет комментариев

Засоби комічного у творчості Мольєра

Жан-Батіст Поклен, відомий як Мольєр, був одним із найвидатніших драматургів епохи класицизму. Його п’єси наповнені комічними елементами, які він використовував для критичного відображення суспільства та людської природи. Мольєр майстерно застосовував різноманітні засоби комізму, створюючи незабутніх і смішних персонажів та ситуації.

Перебільшення

Мольєр доводив характеристики своїх персонажів до комічних меж. Наприклад, у п’єсі “Тартюф” головний герой – лицемірний і скупий святоша, чия святенництво доходить до абсурду. Його надмірне пристрасть до аскетизму та моралізаторство створюють смішний контраст з його реальним лицемірством і жадібністю.

Гротеск

Мольєр створював гротескних персонажів, підкреслюючи їхні фізичні вади та дивні манери. Це створювало комічний ефект, одночасно виявляючи людські слабкості та спонукаючи до сміху. Наприклад, у п’єсі “Дон Жуан” титульний герой – розпусник і шахрай, чиї фізичні особливості, такі як хрипкий голос і кульгання, підкреслюють його моральну потворність.

Сатира

Мольєр використовував комізм як гостру зброю соціальної критики. Його п’єси часто висміювали людські вади, такі як жадібність, лицемірство та глупота. Наприклад, персонаж Арнольфа у п’єсі “Школа жінок” – самовпевнений і педантичний старий розпусник, чиї спроби одружитися з юною Агнесою висміюють чоловіче марнославство.

Іронія

Мольєр застосовував іронію для створення комічних ситуацій. Персонажі часто потрапляють в смішні ситуації, де їхні слова і вчинки суперечать їхнім реальним намірам. Наприклад, у п’єсі “Мізантроп” Альцест, який засуджує лицемірство, сам не уникає його, що створює іронічний контраст.

Фарс

Мольєр не уникав використовувати фарсові елементи у своїх п’єсах. Фарс характеризується грубим фізичним гумором, що межує з буфонадою. Це створювало комічний ефект, який розраховував на більш широку аудиторію. Наприклад, у п’єсі “Принцеса Еліда” є сцена, де персонаж одягається у ведмедя, що призводить до низки фізичних зіткнень та спалахів сміху.

Несподіванки

Мольєр використовував несподіванки для створення комічного ефекту. Його п’єси містять несподівані повороти сюжету та несподівані виходи персонажів, які порушують очікування глядачів. Ці несподіванки створюють сюрприз, який розважає аудиторію. Наприклад, у п’єсі “Тартюф” справжні наміри лицемірного святоші випадково розкриваються наприкінці другого акту, що викликає шок і сміх.

Контраст

Мольєр часто використовував контраст для створення комічного ефекту. Він зіставляв різних персонажів або ситуації, підкреслюючи відмінності між ними. Це створювало комічний розлад, оскільки глядачі бачили суперечність між очікуваннями і реальністю. Наприклад, у п’єсі “Дон Жуан” розпусний і зухвалий Дон Жуан зіштовхується з покірним і побожним братом. Цей контраст підкреслює екстремальні відмінності в характері та поведінці персонажів.

Двозначність

Мольєр використовував двозначність для створення комічного ефекту. Його п’єси містять слова чи ситуації, які можна інтерпретувати двома чи більше способами. Це створювало комічні непорозуміння і гру на словах, яка розважала аудиторію. Наприклад, у п’єсі “Лікар мимоволі” персонаж, який прикидається лікарем, використовує медичні терміни, які не розуміє. Це призводить до комічних ситуацій і плутанини.

Пародія

Мольєр використовував пародію для створення комічного ефекту. Він висміював популярні твори та жанри, перебільшуючи їхні недоліки або пародіюючи їхні серйозні теми. Це створювало комічний контраст між оригіналом і пародією, який розважав аудиторію. Наприклад, у п’єсі “Імровізація у Версалі” Мольєр пародіює оперу та балет, висміюючи їхні хитромудрі схеми і надмірну пишність.

Каламбури

Мольєр часто використовував каламбури для створення комічного ефекту. Каламбури – це гра слів, які мають кілька значень або мають двічі сенс. Це створювало комічний розрив між буквальним і переносним значенням слів, що розважало аудиторію. Наприклад, в п’єсі “Жорж Данден” персонаж каже: “Я одружився з рогами на лобі”, що одночасно натякає на чоловіка, чию дружина його зрадила, і на фізичні роги на його лобі.

В арсеналі комічного Мольєра було багато засобів, які він майстерно використовував для створення незабутніх і смішних персонажів та ситуацій. Його використання перебільшення, гротеску, сатири, іронії, фарсу, несподіванок, контрасту, двозначності, пародії та каламбурів надає його творам безтурботний і непідвладний часу гумор, який захоплює і розважає аудиторію покоління за поколінням.

Запитання 1: Які основні прийоми гіперболи використовував Мольєр у своїх комедіях?

Відповідь: Гіпербола, або перебільшення, була головною рисою комічного стилю Мольєра. Він часто використовував перебільшення, щоб висміювати людські вади, створювати абсурдні ситуації та підкреслювати смішність персонажів. Наприклад, у п'єсі "Мізантроп" головний герой Альцест настільки одержимий своєю чесністю, що заходить у крайнощі, відмовляючись брехати навіть заради ввічливості.

Запитання 2: Як Мольєр використовував контраст для створення комічного ефекту?

Відповідь: Контраст полягає у зіставленні протилежних елементів або ситуацій. Мольєр майстерно використовував контраст у своїх п'єсах, створюючи комічні пари та ситуації. Наприклад, у п'єсі "Тартюф" він протиставляє обманливого Тартюфа чесному Оргону, а в "Уявному хворому" реальна хвороба Аргана протиставляється його уявним хворобам. Ці контрасти створюють комічні ситуації, висміюючи людські недоліки.

Запитання 3: Які сатиричні прийоми використовував Мольєр для критики суспільства?

Відповідь: Сатира є критикою через висміювання та іронію. Мольєр був майстром сатири, і він часто використовував її для критики соціальних норм, лицемірства та ексцесів свого часу. Наприклад, у "Мізантропі" він висміює лицемірне суспільство, яке цінує зовнішність і статус понад чесність і доброчесність. У "Школі дружин" він критикує суворий контроль чоловіків над жінками.

Запитання 4: Як Мольєр включав елементи фарсу до своїх комедій?

Відповідь: Фарс є типом комедії, який покладається на фізичну комедію, перебільшення та абсурд. Мольєр інтегрував елементи фарсу у свої п'єси, щоб додати гумору та веселощів. Наприклад, у "Скупому" він використовує фізичний гумор, коли Арпагон заплутується у килимі. У "Мнимому хворому" він створює абсурдну ситуацію, коли Арган уявляє себе хворим і оточує себе медиками.

Запитання 5: У чому полягає значення характерних масок у комедіях Мольєра?

Відповідь: Мольєрські персонажі часто носять характерні маски, які підкреслюють їхні основні риси особистості та вади. Ці маски допомагають глядачам швидко ідентифікувати і запам'ятати персонажів. Наприклад, маска Тартюфа з довгою бородою і лицемірним виразом обличчя передає його лицемірну натуру. Маска Аргона з нічним ковпаком і халатом символізує його одержимість хворобою. Ці маски стали іконічними образами в комедії Мольєра, додаючи візуальне сприйняття смішних моделей поведінки персонажів.

Оставить ответ

Можно использовать: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>

1111