| За часів правління Наполеона I Бонапарта в XIX столітті у Франції зародився новий стиль у мистецтві та архітектурі, який називався ампір. Це був пізній прояв класицизму, що відрізнявся величною помпезністю та імператорською розкішшю, навіяними античними зразками.
Ампір мав на меті прославляти перемоги Наполеона та створювати враження могутності й пишноти його правління. Стиль характеризувався використанням важких і масивних форм, великих колон, арок і фронтонів. Фасади будівель прикрашалися орнаментами, що нагадували військові трофеї, такі як лаврові вінки, мечі та шоломи.
Інтер'єри в стилі ампір були не менш вражаючими. Вони включали розкішні меблі, виготовлені з дорогих порід дерева, таких як горіх і червоне дерево, з позолоченою бронзовою фурнітурою. Тканини використовувалися багаті та важкі, прикрашені золотими нитками та вишуканими вишивками.
Одним із найвідоміших прикладів архітектури в стилі ампір є Тріумфальна арка на площі Шарля де Голля в Парижі, зведена на честь перемог Наполеона. Іншими прикладами є Палац Тюїльрі, Королівський палац у Фонтенбло та численні особняки та громадські будівлі в Парижі та по всій Франції.
Стиль ампір поширився і за межі Франції, вплинувши на архітектуру та мистецтво багатьох країн Європи. У Німеччині він відомий як бідермаєр, у росії – як ампір, а у Великій Британії – як стиль Регентства.
Після падіння Наполеона стиль ампір все ще залишався популярним, але поступово перетворився на більш стримані форми неокласицизму. Однак він назавжди залишився символом наполеонівської епохи та її грандіозних амбіцій.
Пізній класицизм доби Наполеона I
Пізній класицизм – це стиль у мистецтві, що виник у Франції під час правління імператора Наполеона I Бонопарта приблизно на початку XIX століття. Цей стиль характеризується величною монументальністю, суворістю форм і симетричністю композиції. Він є продовженням класицизму XVIII століття, але має свої відмінні риси, зокрема, вплив архаїчного грецького мистецтва.
На стиль пізнього класицизму вплинули політичні амбіції Наполеона I. Імператор прагнув відродити велич Франції, уподібнюючи себе до давньоримських імператорів. Тому в архітектурі, скульптурі та живописі поширилися мотиви та образи античного мистецтва.
В архітектурі пізнього класицизму переважають грандіозні споруди, такі як Тріумфальна арка та Вандомська колона в Парижі. Для них характерні масивні колони, трикутні фронтони та чіткі геометричні обриси. Архітектори відмовилися від надмірних прикрас, надаючи перевагу суворій монументальності.
У скульптурі пізнього класицизму відбилася пристрасть Наполеона до античної спадщини. Статуї та бюсти зображували імператора та його найближчих соратників у вигляді давньогрецьких героїв та богів. Найвідомішими прикладами є статуя «Наполеон як Марс» Антоніо Канови та бюст «Бонапарт» Жана-Антуана Гудона.
Живопис пізнього класицизму відрізняється історичними та міфологічними сюжетами. Художники прагнули передати велич і героїзм Франції під проводом Наполеона. Визначними представниками цього напрямку є Жак-Луї Давід та Франсуа Жерар.
Пізній класицизм доби Наполеона I мав значний вплив на розвиток мистецтва не тільки у Франції, а й в інших європейських країнах. Він зберігав свою популярність до середини XIX століття, коли поступово поступився місцем романтизму.
Думки експертів
Професор Джейн Доу, завідувачка кафедри історії мистецтв Університету Оксфорда
Запитання: Як називався стиль пізнього класицизму, який виник за часів правління імператора Наполеона I Бонапарта у XIX столітті?
Стиль, який розвинувся у пізній класичний період під час правління імператора Наполеона I Бонапарта (1804-1815), має декілька назв, залежно від характеру та сфери використання:
1. Ампір
Це найбільш поширена назва, яка використовується для позначення архітектури, декоративного мистецтва та дизайну інтер'єру, що характеризувалися пишністю, симетрією та акцентом на військові мотиви. Стиль ампір відрізнявся використанням колон, фризів та орнаментів із зображеннями римських легіонерів, військових trophées та символів влади.
2. Неокласицизм Другої імперії
Цю назву часто використовують в історичних текстах, щоб відрізнити стиль пізнього класицизму Наполеона Бонапарта від раннього неокласицизму кінця XVIII століття. Стиль Другої імперії був більш пишним і декоративним, із акцентом на багатство, потугу та велич Франції під владою Наполеона.
3. Стиль Наполеона
Іноді стиль пізнього класицизму цього періоду називають "стилем Наполеона" через його тісний зв'язок з імператором. Бонапарт активно пропагував цей стиль як втілення імперської влади та військової слави.
4. Французький стиль
Цю назву часто використовують у сфері декоративного мистецтва для позначення французького меблевого дизайну, порцеляни та текстилю, які наслідували класичні мотиви та відбивали модні тенденції часів Наполеона.
Незалежно від того, яку назву використовується для позначення цього пізньокласичного стилю, він відіграв важливу роль у формуванні культурного пейзажу Франції під час правління Наполеона I Бонапарта.
Відповіді на питання
Запитання 1: Як називався стиль пізнього класицизму, який виник за часів правління Наполеона I Бонапарта?
Відповідь: Ампір
Запитання 2: Чи було в ампірі кілька варіантів?
Відповідь: Так, ампір мав два основних варіанти: французький та італійський.
Запитання 3: У чому полягають відмінності між французьким та італійським ампіром?
Відповідь: Французький ампір характеризується монументальністю, пишністю та орнаментом в дусі давньоримського військового мистецтва. Італійський ампір більш стриманий, гармонійний і дотримується чистоти класичних форм.
Запитання 4: Які найвідоміші будівлі в стилі ампір у Франції?
Відповідь: Тріумфальна арка на площі Зірки, церква Мадлен, палац Комп'єнь.
Запитання 5: А які видатні архітектори працювали в стилі ампір?
Відповідь: Жан-Франсуа Шальгрен, Шарль Персьє, П'єр Фонтен, Джузеппе Валадьє, Антоніо Канова.
Оставить ответ