ЩО СКЛАДАЄ БІЛЬШЕ 65 ЕЛЕКТРОТРАВМАТИЗМУ

Електротравматизм: причини понад 65% випадків

Електротравматизм – це пошкодження тканин організму, спричинене дією електричного струму чи розряду. Попри те, що загальний відсоток електротравматизму становить близько 2–4% від усіх виробничих травм, на долю саме електричного струму припадає понад 65% випадків.

Основні причини електротравматизму:

* Недостатня кваліфікація та досвід працівників (близько 30% випадків): Погана підготовка, незнання правил техніки безпеки та недостатній досвід роботи з електроустановками стають серйозною загрозою для здоров’я та життя персоналу.

* Несправна ізоляція проводів та кабелів (близько 25% випадків): Пошкодження, зношеність або неналежна якість ізоляційного покриття створюють серйозну небезпеку ураження струмом через пробої на корпус електрообладнання або на землю.

* Неправильне підключення електроустановок (близько 20% випадків): Недотримання правил монтажу, експлуатації та технічного обслуговування електроустановок може призвести до помилок у підключенні та підвищити ризик виникнення коротких замикань, а також інших аварійних ситуацій.

* Дефекти конструкції електроустановок (близько 10% випадків): Недоробки у виробництві, невідповідність стандартам і нормам, а також відсутність необхідних захисних пристроїв створюють приховані небезпеки, які можуть загрожувати персоналу.

* Неполадки в захисних пристроях (близько 5% випадків): Вихід з ладу або недостатня надійність заземлень, відсутність або несправність автоматичних вимикачів та іншої захисної апаратури зменшують ефективність заходів з електробезпеки і підвищують ризик електротравматизму.

* Сторонні фактори (близько 10% випадків): Попадання в електроустановки сторонніх предметів (наприклад, металевих або струмопровідних деталей), виконання робіт у несприятливих умовах, а також дії сторонніх осіб, що не мають доступу до електроустановок, можуть призвести до нещасних випадків.

Заходи з попередження електротравматизму:

Для мінімізації ризиків електротравматизму необхідно вживати комплексний підхід до питань електробезпеки. До основних заходів профілактики відносяться:

* Персонал повинен отримувати спеціальну підготовку та перевірку знань з електробезпеки.

* Електроустановки повинні бути спроектовані, конструйовані та експлуатовані згідно з чинними нормами і стандартами.

* Необхідно регулярне техобслуговування та ремонт електроустановок із заміною несправних ізоляційних матеріалів, проводів, кабелів та захисної апаратури.

* Закриті розподільчі пристрої, панелі та щити слід постійно утримувати в закритому та справному стані.

* Необхідно використовувати засоби колективного захисту (огородження, заземлення, захисні екіпірування) та засоби індивідуального захисту (діелектричні рукавички, боти, інструмент з ізольованими ручками).

* Важливо забезпечити постійний контроль за станом електроустановок, дотриманням персоналом правил електробезпеки та проведення розслідувань причин нещасних випадків, пов’язаних з електричним струмом.

Наслідки електротравматизму:

Наслідки електротравматизму можуть бути різної тяжкості, від легкого струсу до тяжких опіків, травм внутрішніх органів і навіть смертельного результату. Основні види уражень електрострумом:

* Електричний опік: ураження шкіри і більш глибоко розміщених тканин, спричинені високою температурою, що виникає при проходженні струму через тіло.

* Електрохімічний опік: ураження поверхні тіла, що виникає при проходженні струму через рідини організму (кров, лімфу).

* Електрична мітка: поверхневе ушкодження шкіри, що виникає в місцях входу і виходу електричного струму.

* Електричний удар: судомне скорочення м’язів, що виникає при проходженні електричного струму через тіло.

* Електроплекса: втрата свідомості через порушення функцій центральної нервової системи під дією електричного струму.

Тяжкість наслідків електротравматизму залежить від низки факторів, зокрема від сили і частоти струму, тривалості його дії, шляху проходження струму через тіло, індивідуальних особливостей постраждалого та своєчасності надання першої допомоги.

Запитання 1:
Які фактори складають більше 65% випадків електротравматизму?

Відповідь:
Більш ніж 65% випадків електротравматизму припадають на два основні фактори:

• Недостатня кваліфікація та відсутність засобів індивідуального захисту: Основною причиною електротравматизму є необережне поводження з електрикою, яке часто виникає внаслідок нестачі знань, відсутності навчання та невикористання відповідних засобів захисту, таких як діелектричні рукавички та взуття.
• Технічні порушення: До технічних порушень, які призводять до електротравматизму, належать пошкоджена ізоляція проводів, несправні вимикачі та заземлення, а також відсутність або неналежне використання захисних пристроїв, таких як автоматичні вимикачі та УЗО.

Запитання 2:
Які професії найбільше схильні до електротравматизму?

Відповідь:
Найбільшою мірою електротравматизму схильні професії, що безпосередньо пов'язані з роботою з електрикою, зокрема:

• Електрики
• Електромонтери
• Енергетики
• Робітники з обслуговування електрообладнання
• Будівельники та ремонтники

Запитання 3:
Які частини тіла найчастіше уражаються під час електротравматизму?

Відповідь:
Під час електротравматизму найчастіше уражаються такі частини тіла:

• Руки (близько 40% випадків)
• Ноги (близько 30% випадків)
• Тулуб (близько 20% випадків)
• Голова та шия (близько 10% випадків)

Запитання 4:
Які наслідки електротравматизму?

Відповідь:
Наслідки електротравматизму можуть бути різними залежно від сили струму, тривалості ураження та стану здоров'я потерпілого:

• Опіки різного ступеня тяжкості
• Травми внутрішніх органів
• Порушення роботи нервової та серцево-судинної систем
• Ампутації кінцівок
• Смерть

Запитання 5:
Які заходи можна вжити для запобігання електротравматизму?

Відповідь:
Для запобігання електротравматизму необхідно вживати такі заходи:

• Постійне навчання та підвищення кваліфікації працівників
• Забезпечення працівників засобами індивідуального захисту
• Ретельний контроль за технічним станом електрообладнання
• Дотримання правил безпеки під час роботи з електрикою
• Регулярне проведення вимірювань опору ізоляції та перевірок заземлення
• Встановлення та використання пристроїв захисного відключення (УЗО)
• Проведення інструктажів з електробезпеки та розробка локальних нормативних актів