На що відповідає дієприслівник?
В українській мові дієприслівник є особливою формою дієслова, яка поєднує в собі ознаки дієслова та прислівника. Дієприслівник називає додаткову дію, що супроводжує основну дію, виражену дієсловом-присудком.
Дієприслівник відповідає на наступні питання:
* Яку дію виконуючи? (наприклад, “читаючи”, “біжучи”, “співаючи”)
* Яку дію здійснюючи? (наприклад, “виконуючи завдання”, “малюючи картину”, “працюючи в саду”)
Запитання до дієприслівника формулюються від дієслова-присудка, до якого дієприслівниковий зворот відноситься.
Наприклад:
* Дитина бігає *як?* – біжучи.
* Учень пише лист *що роблячи?* – виконуючи завдання.
* Хлопчик грає *де?* – стоячи біля вікна.
Дієприслівник завжди залежить від дієслова-присудка та разом з ним утворює дієприслівниковий зворот, який у реченні виступає як обставина.
Оскільки дієприслівник утворюється від дієслова, він може мати такі граматичні ознаки дієслова:
* Вид (доконаний або недоконаний)
* Час (теперішній або минулий)
* Перехідність/неперехідність
* Заперечення
Однак, на відміну від дієслова, дієприслівник не змінюється за особами та числами.
Дієприслівники широко використовуються в українській мові для яскравого і образного опису дій, одночасності або послідовності подій у реченні.
Запитання 1: На які питання відповідає дієприслівник?
Відповідь: Дієприслівник відповідає на питання "що роблячи?", "що зробивши?", "будучи ким?", "будучи чим?".
Запитання 2: Як утворюються дієприслівники недоконаного виду?
Відповідь: Дієприслівники недоконаного виду утворюються від основи теперішнього часу дієслів за допомогою суфіксів -учи(-ючи), -ачи(-ячи). Наприклад, співати -> співаючи, писати -> пишучи.
Запитання 3: Як утворюються дієприслівники доконаного виду?
Відповідь: Дієприслівники доконаного виду утворюються від основи інфінітива (неозначеної форми) дієслів за допомогою суфіксів -вши, -ши. Наприклад, прочитати -> прочитавши, намалювати -> намалювавши.
Запитання 4: Які граматичні ознаки має дієприслівник?
Відповідь: Дієприслівники мають граматичні ознаки виду (доконаного або недоконаного), способу (дійсний), часу (теперішнього або минулого) і застави (дійної або пасивної). Вони також можуть мати залежні слова у своєму складі.
Запитання 5: У чому особливість синтаксичної функції дієприслівників?
Відповідь: Дієприслівники виконують у реченні функцію обставини, виражаючи різні додаткові дії, що виконуються підметом або іншими членами речення. Вони приєднуються до речення за допомогою сполучників або без них.
Оставить ответ