Київська Русь, могутня держава, що існувала з IX до середини XIII століття, була заселена різноманітними народами, які об'єдналися під владою київських князів.
Основним населенням Київської Русі були східні слов'яни, зокрема, поляни, древляни, сіверяни, радимичі, в'ятичі, кривичі та інші. Їхні поселення були розпорошені по лісовій і лісостеповій зонах, де вони займалися землеробством, скотарством та мисливством.
Крім східних слов'ян, на території Київської Русі проживали й інші народи. До них належали:
Фіно-угорські племена, зокрема, меря, мурома, весі та чудь, які населяли північно-східні райони Русі.
Тюркомовні племена, зокрема, печеніги, половці та болгари, які кочували в південних степах і часто здійснювали набіги на Русь.
Варяги, нормани або вікінги, що прийшли зі Скандинавії і займали важливе місце в політичному та економічному житті Київської Русі. Вони стали правлячою династією Рюриковичів і відіграли значну роль у будівництві держави.
Євреї, які переважно займалися торгівлею, ремеслами і лихварством.
Алани, іранськомовний народ, який мешкав на Північному Кавказі та приєднався до Київської Русі в X столітті.
Вірмени, які переселилися на Русь у XI-XII століттях і були відомі своїми торговельними здібностями.
Великі міста Київської Русі, такі як Київ, Новгород та Чернігів, були центрами міжнаціонального співіснування. Представники різних народів займалися торгівлею, ремеслами, мистецтвом та освітою, обмінюючись досвідом та збагачуючи культуру Київської Русі.
Однак слід зазначити, що розподіл населення по території Київської Русі не був рівномірним. Деякі регіони, наприклад, північно-східні, були менш заселеними, ніж інші. Також існувала певна соціальна ієрархія, де слов'яни посідали привілейоване становище, а інші народи мали нижчий статус.
Незважаючи на різноманітність і складність етнічного складу Київської Русі, усі її народи були об'єднані загальною державною приналежністю, спільними законами та культурними традиціями. Цей синтез різних культур став основою для розвитку потужної і багатогранної цивілізації Київської Русі, яка відіграла важливу роль в історії не лише України, а й усієї Східної Європи.
Населення Київської Русі
Київська Русь у період свого існування була багатоетнічною державою, населення якої складалося з різних племен і груп. Основними етнічними спільнотами, що населяли Київську Русь, були східні слов'яни, фінно-угорські народи, тюркські кочові племена та представники балтійських, скандинавських і навіть кавказьких народів.
Східні слов'яни
Східні слов'яни – основне населення Київської Русі. Вони включали:
- Поляни – слов'янське плем'я, що населяло середнє Подніпров'я.
- Древляни – слов'янське плем'я, що проживало на території сучасної Житомирської та Рівненської областей.
- Дреговичі – слов'янське плем'я, що займало територію південної Білорусі та північної України.
- Сіверяни – слов'янське плем'я, що населяло територію Новгород-Сіверщини та Чернігівщини.
- Уличі та Тиверці – слов'янські племена, що жили на території сучасної Одеської та Миколаївської областей.
- Радимичі – слов'янське плем'я, що займало територію сучасної Брянської області та північно-східну Чернігівщину.
- Кривичі – слов'янське плем'я, що населяло територію Полоцького князівства.
- В'ятичі – слов'янське плем'я, що проживало на території сучасних Московської, Рязанської та Тульської областей.
Фінно-угорські народи
На території Київської Русі проживали такі фінно-угорські народи:
- Меря – фінно-угорське плем'я, що населяло територію між Окою та Волгою.
- Мурома – фінно-угорське плем'я, що проживало на території сучасної Володимирської та Нижегородської областей.
- Весь – фінно-угорське плем'я, що жило на території сучасної Вологодської та Архангельської областей.
- Печора – фінно-угорське плем'я, що населяло територію північного Уралу.
Тюркські кочові племена
Серед кочових племен, що з'являлися на території Київської Русі, були:
- Печеніги – кочове тюркське плем'я, що з'явилося на Русі з початку X століття.
- Торки – тюркське плем'я, що кочувало на території Південної Русі.
- Половці – тюркське плем'я, що стало основним супротивником Русі з середини XI століття.
Інші етнічні групи
Окрім основних етнічних спільнот, на території Київської Русі проживали представники й інших народів, таких як:
- Балти – залишки балтських племен, що населяли територію Литви та Латвії.
- Скандинави – представники варягів, що приходили на Русь за торговельними та військовими цілями.
- Кавказці – представники аланів, що переселилися на Русь з Північного Кавказу.
У Київській Русі представники різних етнічних спільнот жили як мирно, так і в стані конфлікту. Змішування різних культур та етносів сприяло розвитку давньоруської цивілізації та формуванню українського та інших східнослов'янських народів.
Думки експертів
Доктор історичних наук Іван Петрович Кривошея
Хто населяв Київську Русь
Київська Русь, могутня держава середньовічної Європи, була багатонаціональною державою, населеною різноманітними етнічними групами. Основним населенням були східнослов'янські племена:
- Поляни: етнічне ядро Київської Русі, яке населяло середню течію Дніпра. Вони становили більшість населення Києва та навколишніх територій.
- Сіверяни: мешкали на північний схід від полян, у басейні Десни. Вони були відомі своєю войовничістю та торговельною діяльністю.
- Деревляни: населяли лісисті райони на північний захід від Києва. Свою назву вони отримали від слова "дерево", оскільки їхньою основною діяльністю було землеробство.
- Дреговичі: мешкали на північний захід від деревлян, в басейні річки Прип'яті. Вони були споріднені з попередніми племенами і займалися землеробством та мисливством.
- Волиняни: населяли територію сучасної Волині. Вони були відомі своїм скотарством та землеробством.
- Уличі: мешкали в басейні річки Південний Буг. Вони були напівкочовим народом, який займався скотарством та торгівлею.
- Тиверці: були сусідами уличей на півдні. Вони займалися землеробством та торгівлею, мали тісні зв'язки з Візантією.
Крім східних слов'ян, Київську Русь населяла низка інших етнічних груп:
- Нормани: з'явилися на території Київської Русі в 9 столітті, спочатку як торговці та воїни на службі князя. Згодом вони відіграли значну роль у створенні та зміцненні держави.
- Фіно-угорські племена: мери, весь, мурома та інші фіно-угорські племена населяли північно-східні райони Київської Русі. Вони займалися полюванням та рибальством.
- Печеніги та половці: кочові тюркські племена, які часто набігали на південні та східні рубежі Київської Русі.
- Євреї: з'явилися на території Київської Русі у великих кількостях у 10-11 століттях. Вони займалися торгівлею, ремеслами та кредитуванням.
Усі ці етнічні групи сплелися у складну багатонаціональну тканину Київської Русі, що сприяло її різноманітності, культурному та економічному розвитку.
Відповіді на питання
Запитання 1: Хто були першими жителями Київської Русі?
Відповідь: Першими жителями Київської Русі були слов'янські племена, такі як поляни, древляни, дреговичі, волиняни та сіверяни. Вони проживали на території сучасної України, Білорусі та росії.
Запитання 2: Чи були в Київській Русі представники інших етнічних груп?
Відповідь: Крім слов'ян, у Київській Русі проживали також представники інших етнічних груп, зокрема скандинави (вікінги), фінно-угорські племена (угри, меря, мурома), тюркські народи (печеніги, половці) та балтійські племена (литовці, латгали).
Запитання 3: Яка роль вікінгів у формуванні Київської Русі?
Відповідь: Вікінги, відомі також як варяги, відіграли важливу роль у заснуванні Київської Русі. Вони прибули на територію східних слов'ян у 9 столітті і заснували Новгород та Київ. Крім того, варяги принесли з собою передові військові та управлінські навички, які допомогли сформувати могутню Київську державу.
Запитання 4: Яка була мова Київської Русі?
Відповідь: Мовою Київської Русі була давньоруська мова, яка є предком сучасних східнослов'янських мов. Давньоруська мова мала велике діалектне різноманіття, і різні регіони Київської Русі говорили на своїх власних діалектах.
Запитання 5: Яка була релігія Київської Русі?
Відповідь: До прийняття християнства у 988 році Київська Русь була язичницькою державою. Основний пантеон слов'янських богів включав Перуна (бог грому та війни), Велеса (бог худоби та достатку), Сварога (бог вогню) та інших. Після хрещення Київської Русі православне християнство стало домінуючою релігією, але язичницькі вірування продовжували зберігатися серед сільського населення протягом багатьох років.
Оставить ответ